Хто вони, кращі учителі математики Дніпропетровщини у 2016-му році?

Триває Всеукраїнський конкурс «Вчитель року-2016»

Т.Г.Крамаренко

Обласний тур престижного конкурсу на звання «Учитель року–2016» проходив у номінаціях «Математика», «Англійська мова», «Історія»,«Захист Вітчизни» (вперше). У ньому взяли участь більше ста переможців першого туру. Фінальний етап з математики та «Захисту Вітчизни»  проводився в Дніпропетровську, з історії - в Кривому Розі на базі навчально-виховного комплексу № 35 «Загальноосвітня школа - багатопрофільний ліцей" Імпульс"», з іноземної мови - в Марганці.

Про хід захоплюючого змагання розповідає голова журі конкурсу з математики, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри математики та методики її навчання Криворізького педагогічного університету Тетяна Григорівна Крамаренко.

– Серед новинок конкурсу – суттєва відмова від паперових носіїв для представлення матеріалів конкурсантів, – зазначає Тетяна Крамаренко. – На заключному етапі нашу область представлятиме учитель математики, дніпропетровчанка Наталя Сергіївна Габзовська. В її арсеналі цікаві напрацювання з педагогіки здоров'я і застосування мобільних технологій у навчанні школярів. На третьому місці обласного туру вчитель математики Жданівської школи Магдалинівського району Дніпропетровської області Світлана Самокиш. Чудові розробки по інформаційно-комунікаційних технологіях – блоги  та майстер-класи – представили криворожанка Анна Дрібас з Центрального-міського ліцею та Ірина Шабелян з села Лозуватка Криворізького району, які увійшли в десятку кращих в 2016 році вчителів математики Дніпропетровщини. Обидві вони випускниці нашого Криворізького педагогічного університету. У підсумку Ірина вийшла на друге місце в області, а ось Анна, як переможець міського конкурсу у цьому році, має гарні шанси стати лауреатом в наступному конкурсі через три роки. Таку можливість їй упускати не можна. До десятки кращих учителів математики Дніпропетровщини у 2016 році увійшли також Артеменко Наталія Ростиславівна (Дніпропетровськ, СШ №99), Пермінова Тетяна Іванівна  (Дніпропетровськ, СШ № 28); Зубарєва Тетяна Вікторівна (Павлоград, СШ № 8); Тимченко Світлана Валентинівна (Дніпродзержинськ, Дніпродзержинський технічний ліцей); ТокарськаСвітлана Володимирівна (Верхівцеве, СШ №1); Торговець Надія Леонідівна (Новоселівська школа Покровського району). 

Підсумкова презентація    Частина фотографій

  

Конкурсанти

Конкурсанти

Ще одним з випробувань відбіркового туру була розробка та презентація вчителями навчального проекту (дивитися на блогах вчителів), впровадження якого передбачає активне використання новітніх ІКТН. Опис проекту, необхідні ресурси подавалися через сторінки блогу чи сайту (слухати коментар щодо розроблених проектів). І тут на висоті були молоді педагоги, ті, хто на «ти» з комп'ютером і мультимедіа. На жаль, багато вчителів зі значним педагогічним досвідом цим не володіють, тому і не брали участі у конкурсі. Не секрет, що у наших навчальних закладах є значні проблеми взагалі із застосуванням мультимедійної техніки, з використанням Інтернету. Це й досі не стало повсякденною практикою.     Фоторепортаж відбіркового туру.  Фотоальбом.

Ось якою була розцінка в балах усіх випробувань відбіркового етапу: заочне оцінювання блогу вчителя (20 балів), навчального проекту (30 балів); написання контрольних робіт з математики (33 бали) (1 варіант, 2 варіант, 3 варіант, 4 варіант), з методики навчання математики (19 балів), з психології (9 балів). 

Під час контрольної роботи

Мені приємно повідомити, що до складу журі конкурсу з математики входили фіналіст конкурсу 2007 року, учитель математики з Криворізького Жовтневого ліцею Тетяна Валентинівна Желтуха та лауреат заключного туру у 2010 році, дніпропетровчанка Тетяна Григорівна Сапачова.

До складу журі, крім названих вище осіб, входило ще десять фахівців. Серед них вчителі-методисти, керівники методичних об’єднань учителів математики В.А. Александрова, С.М. Задорожна (з Дніпропетровська), В.І. Данілова (Терни), Н.В. Ільїна (Першотравенськ), Н.В. Міщенко (Марганець), О.Л. Ткачук (Томаківка), Г.В. Шевченко (Павлоград); к. ф.-м. н., доцент О.В. Поляков, к. пед. н., доцент Л.В. Вознюк (Дніпропетровськ). Окремо хочу виділити Букарєву Тетяну Борисівну, завідувача навчально-методичним відділом природничо-математичних дисциплін комунального вищого навчального закладу «Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти», яка очолювала організаційний комітет та входила до складу фахового журі конкурсу. Їй було найскладніше. Бо уже і після того, як переможця визначили, вона докладає чимало зусиль для того, щоб правильно оформити всі документи для наступного туру; щоб ще більше підготувати переможця для того, щоб він достойно представляв Дніпропетровську область на всеукраїнському рівні. Як у 2004-му році Тетяна Борисівна Букарєва, Валентина Пилипівна Келесіді, Валентина Миколаївна Стьопіна допомагали остаточно підготуватися до заключного туру і мені. І я їм за це дуже вдячна.

Чимало зусиль для організації конкурсу, доклав педагогічний колектив школи №54 м. Дніпропетровська, зокрема директор закладу В.С. Вибла, заступник директора І.А. Шапошник; учителі-методисти Т.В. Столярова, Л.Т. Радченко, до проведення фото і відеозйомки  Т.П. Устинова, методист з питань викладання математики науково-методичного центру управління освіти і науки Дніпропетровської міської ради, заступник голови оргкомітету.

 Члени журі і організаційного комітету.

– Як проходили змагання у другому етапі обласного туру конкурсу?

– Критерії оцінювання на обласному турі були майже калькою тих критеріїв, які ще восени були оголошені для заключного туру конкурсу. І це нормально. Розпочали з візиток конкурсантів, де вони коротко у довільній формі повідомляли про себе, про свої здобутки у навчанні учнів (фотоальбом). Візитки не оцінювалися і не впливали на результати конкурсу. Потім кожному з конкурсантів потрібно було продемонструвати рівень володіння ІКТ.  Це передбачало розміщення відомостей про перебіг конкурсу на власному Інтернет-ресурсі конкурсанта (10-15 хвилин) та презентацію своїх ресурсів (до 10 хвилин). Наступного дня конкурсанти проводили урок в незнайомому класі відповідно до розподіленої шляхом відкритого жеребкування теми (60 балів). Оцінювалася професійна, методична, психолого-педагогічна компетентність і особистісні якості. Це було одне з найскладніших випробувань не тільки для вчителів, але й для членів фахового журі.   Фотоальбом.

– У чому ж причина труднощів особливо для журі?

– Згідно з правилами проведення випробування «урок», теми конкурсних уроків могли бути обрані з усієї чинної навчальної програми шляхом відкритого жеребкування або готуватися головою журі відповідно до програми та розподілятися шляхом відкритого жеребкування. У ході конкурсу, враховуючи передкарантинний період, організаційним комітетом конкурсу було надано перевагу вибору тем конкурсних уроків з усієї чинної навчальної програми. Тобто було обрано теми і типи тих уроків, які на момент проведення конкурсу необхідно було проводити в класах визначеної школи міста Дніпропетровська. Водночас це, незважаючи на те, що були прописані критерії оцінювання уроку, значно утруднило оцінювання уроків учителів. Адже були проведені уроки чотирьох різних типів; для різних вікових груп з п’ятого до одинадцятого класу; для різних профілів навчання; для десяти різних тем.

У навчальному закладі, в якому проводилися уроки, були створені належні умови для проведення уроків. Вчителем математики, заступником директора школи І.А. Шапошник кожному з конкурсантів було надано консультацію щодо профілю вивчення математики у тому чи іншому класі, щодо рівня підготовки учнів, запропоновано підручники, за якими навчаються школярі. А також зазначено тему уроку, тип уроку, порядковий номер уроку за календарним планом. Під час уроку вчителі мали змогу вільно використовувати мультимедійну техніку та Інтернет; сучасну, добре підготовлену дошку; якісні прилади для побудови тощо.  Під уроків та майстер-класів велася відеофіксація, під час здійснення самоаналізу уроку – відео- та аудіофіксація. Деякі поради щодо удосконалення уроку.

На думку членів фахового журі і особливо тих, які самі були фіналістами заключного туру Всеукраїнського конкурсу у номінації «Математика» у трьох попередніх конкурсах, у подальшому потрібно орієнтуватися на проведення конкурсних уроків математики в 9-10-11 класах. Віддавати перевагу типу уроку узагальнення і систематизації знань, як це практикується на заключному етапі конкурсу. А також зменшити кількість тем уроків та профілів навчання, наприклад, за рахунок поділу класу на дві підгрупи чи вибору для проведення уроків двох шкіл.

Під час проведення уроків. 

– Які ще проблеми виникали у ході оцінювання?

– Іншою складністю було при оцінюванні фахової компетентності випробування «Урок» визначити, в якій мірі при проведенні уроку тривалістю 45 хвилин є застосування власних інноваційних розробок учителів, щоб оцінити це належно в балах. Хоча попередньо члени фахового журі прослухали візитку учасників конкурсу, яка не оцінювалася, але не мали змоги детально самостійно ознайомитися з висновками міського (районного) методичного об’єднання про педагогічну та методичну діяльність конкурсанта та з анкетою учасника конкурсу встановленого зразка. Тому вже після всіх проведених уроків та майстер-класів можна було зробити висновок, що в окремих учителів під час уроків не були застосовані напрацювання, навіть ті, про які вони самі говорили під час майстер-класів.

Претенденти на звання кращого вчителя області здійснювали самоаналіз власного уроку (10 балів). Тут членами журі конкурсу враховувалася здатність до аналізу своєї діяльності та критичність мислення, глибина самоаналізу. Варто сказати, що журі надзвичайно доброзичливо ставилося до конкурсантів. Намагалися підтримати іскорки таланту, розгледіти «родзинки». Приклад найкращого самоаналізу уроку. Самоаналіз  2, Самоаналіз 3.

– Як вчителі показали себе в якості Майстрів?

– У всіх номінаціях учасники представляли майстер-класи тривалістю до 30 хвилин, які конкурсанти проводили з вчителями шкіл. Випробування оцінювалося 40 балами. Проводили майстер-класи на актуальні теми. Зокрема з питання використання інформаційно-комунікаційних технологій, в тому числі мобільних (3 учасники); методів математичного моделювання та застосування диференціального та інтегрального числення для розв’язування задач практичного змісту (1); створення проблемних ситуацій, мотивація навчання, міжпредметні зв’язки (5), проблеми самоспрямування учнів у навчанні, self-менеджменту (1) (фотоальбом майстер класів).

В цілому конкурсанти дотримувалися покрокового алгоритму технології майстер-класу. Тобто була здійснена презентація педагогічного досвіду майстра; коротке обґрунтування основних ідей ефективних в роботі з експериментальним класом; визначено проблеми і перспективи в роботі вчителя. Однак система уроків була представлена не всіма учасниками. Конкурсанти здійснювали імітаційну гру. Учитель-майстер проводив урок зі слухачами, демонструючи прийоми ефективної роботи з учнями. При цьому слухачі  одночасно грали дві ролі: учнів експериментального класу та експертів, присутніх на відкритому уроці. У певній мірі було організовано самостійну роботу слухачів з розробки власної моделі уроку в режимі технології уроку Майстра. При цьому Майстер виконував роль консультанта, організатора самостійної діяльності слухачів, спрямовував цю роботу у необхідне русло. На завершення планувалося здійснювати обговорення авторських моделей уроку та рефлексію, зокрема дискусію за результатами спільної діяльності Майстра і слухачів. Всі учасники використовували сучасні технічні засоби, мультимедійні презентації.

- Що показали моніторинги? Уміють вчителі математики самі розв’язувати задачі, щоб навчити якісно цьому і своїх учнів?

- Фіналісти практично всі написали контрольну роботу на «добре» і «відмінно». У четвертої частини учасників частка правильно розв’язаних завдань не перевищила 40%, що надзвичайно прикро. Адже писали тут контрольну роботу ті, хто у своїх районах стали кращими. Тобто це моніторинг у межах Дніпропетровської області.

- І куди ж ми йдемо в такому випадку? Що потрібно робити?

- По-перше, необхідно задуматися самому вчителю, щоб виправити становище. По-друге, активізувати роботу районних і міських методичних об'єднань в питанні підвищення кваліфікації вчителя. По-третє, відійти від формалізму в питаннях присвоєння категорій під час атестації. Хто перевіряє зараз, чи кожен вчитель математики вміє розв’язувати задачі для профільного рівня навчання чи для поглибленого вивчення математики? І особливо у сільських школах. Як тоді готувати на належному рівні учнів, як працювати з обдарованою молоддю? В якій мірі учитель володіє загальною методикою навчання, інноваційними технологіями? І як це впливає реально на присвоєння категорії? Але найголовніше – те, що необхідно невідкладно на рівні держави підвищувати престижність праці вчителя, піднімати їм зарплати відповідно до присвоєних категорій. Важливо, щоб в педагогічні вузи приходили навчатися кращі випускники шкіл. А потім вони поверталися з радістю працювати у школи. Адже професія вчителя – це вічний іспит на мудрість, на чесність, на добро. І нехай вистачить вчителям і сил, і здоров'я, і ​​творчого натхнення, щоб любити свій предмет, любити і надихати своїх учнів. А ще хочеться, щоб пророчими виявилися слова з пісні: «Высшим достоинством человечества станут когда-нибудь учителя»!

Всеукраїнський конкурс «Учитель року» розглядається як засіб формування компетентного вчителя, – підсумовує Т.Г.Крамаренко. – Беручи участь в такому конкурсі, педагоги ретельно готуються, узагальнюють власний досвід. Він є своєрідним соціальним ліфтом, який дозволяє будь-якому вчителеві представити свій педагогічний досвід і заявити про себе на рівні міста, а потім, перемагаючи в наступних етапах, на рівні області та нашої держави. Фотоальбом вручення дипломів