Стаття про 10 версію

Проблеми підготовки вчителя до використання методу навчальних проектів

Тетяна Григорівна Крамаренко

Криворізький педагогічний інститут, Криворізький національний університет, проспект Гагаріна, 54, м. Кривий Ріг,  Україна

tg@kramarenko.com.ua,  (0564) 717138

З матеріалів XII Міждународної науково-практичної конференції «Теория и методика обучения фундаментальным дисциплинам в высшей школе»

Постановка проблеми. Інформаційно-комунікаційні технології навчання (ІКТН) на сьогодні все більше застосовуються у навчанні учнів та студентів у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах. Електронні засоби навчального призначення узгоджуються з навчальними програмами. Учитель має змогу використовувати засоби як під час уроку, так і в позакласній роботі; рекомендувати учням для самостійного опрацювання. Слід відмітити, що навіть за останні п’ять років ІКТН суттєво змінилися, тому проблема підвищення ІКТ-компетентностей педагогів та удосконалення їх методичної підготовки є актуальною. І особливо для викладачів курсу «Інформаційно-комунікаційні засоби навчання». 

Аналіз досліджень і публікацій. Проблемам підготовки фахівців за програмою «Intel Навчання для майбутнього» [2] присвячені окремі наукові праці Н. В. Морзе, Н. П. Дементієвської. Використання хмарних сервісів у процесі навчання досліджували Н. В. Морзе, Ю. В. Триус, В. Ю. Биков, З. С. Сейдаметова [3], С. О. Семеріков, О. М. Спірін, М. В. Шишкіна та інші науковці.

Хмарні інформаційно-комунікаційні технології – це мережні ІКТ, що передбачають централізоване (серверне) мережне зберігання та опрацювання даних (виконання програм), за якого користувач виступає клієнтом (користувачем послуги), а “хмара” – сервером (постачальником послуги) [3]. На часі використання хмарних сервісів для розробки відкритих електронних навчальних курсів; поєднання хмарних сервісів та використовуваних у навчальній діяльності студентів систем управління навчанням, наприклад Moodle. При цьому ІКТ потрібно використовувати заради переходу на якісно новий рівень навчання.

Більшої ваги набувають Всеукраїнські проекти «Відкритий світ», «1 учень – 1 комп’ютер», «Шлях до успіху» та започаткований проект «Хмара». У більшості шкіл, ліцеїв та гімназій є мультимедійні проектори, використовують якісний Інтернет. Частина закладів використовує мультимедійні дошки, сучасні комплекси. Тому потрібно готувати майбутнього вчителя використовувати ІКТ для навчання і самонавчання, до роботи у нових умовах.

Аналіз педагогічного досвіду показує, що окремі викладачі нашого навчального закладу використовують у навчанні студентів електронні навчальні курси, соціальні мережі, блоги і сайти. Однак система підготовки педагогічних працівників до використання ІКТН у навчанні методом проектів потребує удосконалення.

Метою публікації є висвітлення проблем підготовки педагогів використовувати у навчанні метод навчальних проектів, хмарні технології; здійснення порівняльної характеристики третьої [1] та десятої версій навчальних програм тренінгу «Intel Навчання для майбутнього» [2], висвітлення перспектив застосування ІКТН.

Основний матеріал. Ключовим питанням тренінгу є наступне: як можна ефективно використовувати ІКТ для підтримки та оцінювання процесу навчання учнів і студентів?

Розглянемо детальніше основні відмінності між 3-ю та 10-ю версіями програми і головне, що з’явилося нового.

Широке використання сервісів Веб 2.0: Блоги, Вікі, Сервіси збереження закладок на сайти, Документи Google, Фотосервіси (Picasa, Flickr тощо), Геосервіси (Wikimapia, Panoramio, Google Maps тощо), Сервіси для онлайнового збереження документів (Scribd, Slideshare тощо), Сервіси для створення Карт Знань. Використовуючи і створюючи власні блоги чи вікі, студент інтерпретує власні знання і поширює їх, у більшій мірі стає викладачем, що важливо для формування спеціаліста.

Вікі – сторінки на тренінгу використовують як для обговорення педагогічних проблем, так і для подання результатів дослідження, в тому числі учнів. Зрештою, робота з учнівською-вікі має допомогти підготувати майбутніх науковців писати енциклопедію.

Блоґи на тренінгу використовують для здійснення рефлексії одноосібно чи у групі, подання власних думок та вражень від процесу навчання. Сучасні блоги можна успішно використовувати для представлення студентами творів для публічного обговорення, власних есе як певного підсумку вивчення теми. За допомогою коментарів до блогу можна забезпечувати зворотній зв’язок викладач-студент, студент-студент. Перевага блогів, створених з використанням хмарних сервісів, в тому, що вони доступні для читання і писання з довільного місця при наявності мережі Інтернет. Блоги на хмарних сервісах можна розгортати як повноцінні сайти.

Слід відзначити відхід від локальної версії Microsoft Office, що було в 3-ій версії програми тренінгу, та перехід до мережного навчання і використання хмарних сервісів, вільного програмного забезпечення. Насамперед, хмарних технологій Google та Microsoft.

Використання нових пристроїв, які мають як студенти, так і викладачі, що має забезпечувати мобільність навчання. До таких нових пристроїв насамперед відносимо ноутбуки, нетбуки, електронні книжки, планшети, смартфони, кишенькові персональні комп’ютери, мобільні телефони та ін.

У значній мірі змінено рекомендації щодо оцінювання роботи учнів та студентів. Якщо в попередній версії мова здебільшого йшла про підсумкове оцінювання і розробку відповідних форм, то в 10-ій розглядається три форми оцінювання. Вхідне оцінювання здійснюється через визначення навчальних потреб учнів чи студентів і має в повній мірі враховувати мотиваційний компонент. Розроблено науковцями і пропонується викладачам кілька десятків форм для поточного оцінювання, в тому числі оцінювання самоспрямування. Підсумкове оцінювання має відбивати не тільки рівень засвоєння матеріалу, але й розвиток навичок мислення високого рівня (аналіз, синтез, оцінювання). Як показало анкетування учасників тренінгу, навчальні модулі, пов’язані з оцінюванням, викликали найбільші труднощі у користувачів. Особливо оцінювання самоспрямування.

Значна увага у ході тренінгу приділяється розвитку навичок ХХІ століття. А саме творчості та інноваційності, формуванню критичного мислення і вмінню вирішувати проблеми, набувати комунікативні навички та навички співробітництва. Особлива увага приділяється формуванню вміння працювати з відомостями, медіа. Навчання на тренінгу готує розвивати комп’ютерні навички, у тому числі інформаційну грамотність, медіа- та  IКT–грамотність. Ще однією з груп навичок ХХІ століття є життєві та кар’єрні навички: гнучкість та пристосовуваність: ініціатива та самоспрямованість; соціальні навички та навички, пов’язані зі співіснуванням різних культур; продуктивність та вміння з’ясовувати та враховувати кількісні показники; лідерство та відповідальність. 

На тренінгу розглядаються нові форми роботи у мережі тих, хто навчається. Зокрема розробка спільних текстових документів, документів електронних таблиць, сайтів, блогів, вікі-сторінок. Учасник тренінгу розробляє Портфоліо вивчення певної кількагодинної теми, разом з іншими учасниками тренінгу опановує нові форми роботи. На перших етапах роботи спільна розробка документів викликала в учасників емоційний підйом, швидші темпи просування у засвоєнні того чи іншого матеріалу, формування індивідуальної відповідальності у ході колективної роботи.  

Значна увага у 10-ій версії приділяється проблемам фасилітації, тобто підтримки учня та студента у навчальній діяльності, в тому числі з використанням ІКТН. У власній роботі поєднуємо використання хмарних сервісів Google і системи управління навчанням Moodle. Одним із важливих інструментів фасилітації у підготовці майбутніх вчителів математики є використання форумів, сайту групи, блогів з фіксацією результатів досягнень.

В оновленій версії програми тренінгу мова йде про впровадження навчальних проектів в рамках вивчення певної теми, тобто здійснюється тісніша прив’язка до діючих навчальних стандартів і програм, до можливості використання методу проектів в умовах класно-урочної системи навчання, до ґрунтовнішого опрацювання матеріалу, що вивчається.

У той же час слід відмітити, що у 10-ій версії програми значно менше уваги приділяється розробці дидактичних матеріалів для контролю рівня засвоєння теми і набуття учнями / студентами відповідних компетентностей.

Для навчання використовується удосконалений електронний посібник, який містить ресурси і довідник з питань використання програмного забезпечення. У довіднику користувач може здійснювати нотатки та зручно їх зберігати. У порівнянні з посібником для 3-ї версії у 10-ій, на нашу думку, опису програмного забезпечення і його використанню приділяється менше уваги, оскільки вважається, що викладачі вже набули ІКТ-компетентностей на базовому рівні. Тому важливо у користувачів, які бажають удосконалити ІКТ-компетентності, визначати навчальні потреби; діагностувати рівень умінь використовувати Веб‑2.0, мережні технології, хмарні технології. Особлива увага звертається на те, як поставити власні цілі, які реально можна досягти на тренінгу та продовжувати реалізовувати після нього. Важливо усвідомити, як власні цілі навчання на тренінгу допоможуть викладачу удосконалити власний педагогічний досвід.

Висновки. Здійснена порівняльна характеристика двох версій навчальної програми «Intel Навчання для майбутнього» дає змогу окреслити проблеми підготовки педагогів використовувати у навчанні метод навчальних проектів, хмарні технології навчання. У перспективі дослідження стосуватимуться ефективності використання хмарних технологій в інших навчальних курсах.

Список використаних джерел

1. Морзе Н.В., Дементієвська Н.П. Intel Навчання для майбутнього (Адаптація до українського видання).– К.: Видавнича група ВНV. 2004. – 416 с.

2. Офіційний сайт програми «Intel Навчання для майбутнього» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iteach.com.ua/.

3. Облачные технологии и образование: [Сейдаметова З.С., Аблялимова Э.И., Меджитова Л.М. и др.]; под общ. ред. З.С. Сейдаметовой. – Симферополь: «ДИАЙПИ», 2012. – 204 с.